Вовчинець - Між горою і містом село     

Вовчинець
    між горою і містом село

Наше місто - Івано-Франківськ  
Матеріали
 
Роздоріжжя
Категорії розділу
Між княжою добою і кінцевим поневоленням Галичини (1340-1387). [1]
Під ярмом шляхетської Польщі (1387-1772) [2]
Вовчинець під владою Австро-Угорщини (1772-1914) [3]
Військові події з 1914 до 1919 р. та Вовчинець у цей час [1]
Життєві стежки мешканців Вовчинця в час польського панування (1919-1939) [12]
Вовчинець під першою окупацією СРСР (1939-1941) [1]
Німецька окупація Галичини (1941-1944) [1]
Друга радянська окупація (1944-1991) [7]
Вовчинець у роки незалежності (1991...) [3]
Народні звичаї [28]
Наука, культура, мистецтво [3]
Громадсько-політичне життя [4]
Твори, присвячені Вовчинцю [3]
Пошук
Центр села » Матеріали » Народні звичаї

Їжа

Їжа мала велике значення в житті селян. Добре приготовлена, смачна і калорійна їжа давала сили, наснагу і задоволення, внаслідок чого легше було працювати. На жаль, були випадки, коли їжа не задовільняла споживача, внаслідок чого виникали конфлікти. Їжа повинна готуватися в доброзичливому настрої. Тоді вона має позитивну енергію. Якщо ж готується зі злобою, то вона не приносить користі, а навпаки - шкодить. Під час їди не можна сваритись або розказувати щось погане, бо це шкодить здоров'ю.
Їжа була буденна, святкова та весільна. До буденної їжі належить чай, кава, молоко, борщ, суп, чир (рідка страва із завареної кукурудзяної муки), капуста, затірка (заварене на воді щипане тісто), кулеша, відварені квасолі, киселиця (з муки, води, подрібненого буряка і заквашеного тіста). Балабушками одні називали пампушки з тіста, смажені на олії, а інші - з тертої картоплі. На олії смажили і пляцки з тертої картоплі. Була чугайка (відвар з яблук і пшона), сирота (капуста з буряками, заварені окремо). Борщ не їли з хлібом. Картоплю їли варену оббирану (колочену і неколочену), а також необбирану (в лушпинні).
Святкові страви були більш смачні і калорійніші. Їх давали і в будень, коли виконували важку роботу. Сюди належали вареники з картоплею і сиром, каша з рису, манної і ячмінної крупи або пшона, гуляш.
Варили також голубці, переважно з рису, пекли малай, замішаний на юшці з відвареного цукрового буряка кукурудзяної муки, а також із тертої картоплі.
Весільними стравами вважалися гишки (холодець), голубці, підлива або м'ясний соус, в який мачали калач, борщ, медівник, каша та калач. Дехто купував ще вина та бочку пива (25 л).
Їжу варили в глиняних горшках. У печі пекли хліб, калачі, паску, малай та ін. Для розчини на хліб використовували заквашене тісто, яке постійно зберігали в діжі.
В декого, крім печі, була ще кухня з залізним блятом, де можна було приготувати їжу скоріше і при меншій затраті палива.
Снідали і вечеряли завжди вдома. Обідали тоді вдома, коли працювали неподалік. Якщо працювали далеко, то брали обід зі собою або хтось приносив.
Категорія: Народні звичаї | Додав: Majesty (11.04.2009)
Переглядів: 746
  Вовчинець - Між горою і містом село © Наше Місто - Івано-Франківськ 2008-2012 | Хостинг від uCoz
При використанні матеріалів активне гіперпосилання на http://vovchynets.if.ua обов'язкове
Рейтинг сайтів прикарпаття Красилівка - погляд крізь віки. Історія, опис, мешканці, пам'ятки, світлини села Красилівки