Наука
Наука починалась із батьківського виховання, прищеплення дитині навичок виконання домашньої роботи. оволодіння певним фахом. Наприклад, землероб повинен навчитися орати, волочити, сіяти, садити, жати, косити тощо. Якщо у когось були тварини, то потрібно було уміти їх доглядати. Ті, що оволоділи певним фахом (шевця, кравця, столяра, будівельника та ін.), не були повністю ним зайняті і додатково утримували тварин та обробляли землю.
Другим ступенем навчання були школа і вчителі, а також майстри, що мали кращі знання, практику.
Великою наукою займались переважно ті, що здобули вищу освіту (закінчили ґімназію, інститут чи університет). У вузах Радянського Союзу викладались такі непотрібні і шкідливі дисципліни, як атеїзм, науковий комунізм, частково політекономія та філософія. Важлива наука - психологія вивчалась переважно в медичних закладах, і то недостатньо.
З перерахованого можна зробити висновок, що малими науками у Вовчинці займалися практично всі.
Тепер доведено, що наука є найбільш продуктивною формою виробництва. Тому виробники стараються якомога частіше впроваджувати нові технології, щоб виграти конкурентну боротьбу.
У Вовчинці завжди були здібні люди, здатні оволодівати різними науками і здобувати необхідні професії. Про це ще буде сказано в розділі "Відомі люди, уродженці Вовчинця… "
При Австрії освіту вчителя мав Іван Вихованець, а ґімназію закінчив Веретко Михайло Ількович, який на війні удостоївся звання поручника.
За Польщі вищу освіту здобули п’ятеро: Андрій Новицький, 1895 р. н. , який вивчився на інженера в Чехословаччині, Йосип Новицький, 1907 р. н., закінчив Львівський університет, Григорій Гайдей, 1914 р. н., та Василь Федорів, 1925 р. н., закінчили Станиславівську ґімназію; Василь Чагур, 1915 р. н., закінчив духовну семінарію.
При першій радянській владі молодь навчалась у середніх школах, а при німецькій окупації кілька хлопців - у професійних школах, де здобули фахову освіту.
В 1940 р. до Львова виїхав Веретка Михайло Дмитрович. Там закінчив політехнічний інститут і залишився при ньому викладачем. Його син Ростислав займає посаду заступника голови Ради об'єднання профспілок Львівщини. Він також є уповноваженим депутата В. Кендзьора.
При другій радянській окупації молодь спочатку навчалась у середніх і неповносередніх школах, а також технікумах та училищах. І тільки в 50-х роках почали вступати до інститутів та університетів. Тоді автор закінчив Чернівецький університет, Дебенко Михайло Володимирович, Ігор Григораш та Богдан Бернатович закінчили медичний інститут.
Іван Масник, Параня Покотило, Микола Олійник, Іван Новицький, Василь Ярошевський, Михайло Галущак, Василь Халак та інші закінчили педагогічний інститут у Станіславі. Згодом у вузах, технікумах та училищах почало навчатись все більше вихідців із Вовчинця. Так, до 1971 р. вищу, середню і середню спеціальну освіту здобули 460 осіб [1]. Богдан Козак закінчив львівський університет і став журналістом. Має поетичні здібності. за деякими припущеннями, вищу освіту здобули близько 200 вихідців та мешканців Вовчинця. Близько десятка з них стали науковцями: один здобув науковий ступінь доктора наук і шість - кандидата наук, один - звання професора, чотири - доцента, два - старшого наукового співробітника, один - старшого викладача.
|
| Категорія: Наука, культура, мистецтво | Додав: Majesty (11.04.2009)
|
| Переглядів: 989
|
|
Роздоріжжя