Спочатку зводили житло з підвалин, стовпів, платв, козлів та лат. Підвалини і стовпи старались робити із дубового дерева, яке було міцнішим від інших порід. Під підвалини підкладали ґіпсові камені. Платви і козли робили з легшого дерева - смереки або ялиці, лати - з хвойного, липи, верби чи осики. Їх прибивали до козлів і "пошивали" солом'яними сніпками, переважно житніми. Проміжки між стовпами заповнювали дерев'яним замітом з низькоякісного дерева. До заміту прибивали дранку, щоб добре приставала глина. Стіни і стелю обліплювали з обох боків глиною, замішаною з соломою або половою. Ліплені стіни рівняли, і коли вони висихали, то білили вапном, до якого додавали синьки. Долівку хат спочатку заповнювали сухою глиною, а зверху глиною, замішаною з половою. Подібно робили приміщення для худоби, свиней та птиці. Під одною стріхою з хатою або стайнею відділяли комори. Для снопів злакових, сіна та соломи будували стодоли або обороги. Бідніші селяни замість стодоли ставили обороги 3х3 або 4х4 м з рухомою стріхою, яка піднімалась або опускалась. В оборогах на одиницю земної поверхні вміщалось більше сіна чи снопів, ніж у стодолі. Зате в стодолі все це було краще захищене від снігу та дощу з вітром.
Розміри хат були різні. Багатші люди будували просторніші хати, одну або дві стайні та стодолу. В 1848 р. на Курисівці проживали два брати Зрайки: Савка та Михайло. У Савки був син Михайло. А у нього двоє синів: Захарій та Іван. Михайло побудував хату з розрахунку і на них. Хата ця складалася з комори, двох кімнат і двох сіней. Стайня була теж з трьох окремих приміщень для тварин, а посередині була ще невелика комора. Простора стодола була поділена на дві частини.
У кімнатах були великі печі, вимурувані з цегли. В кожній кімнаті було ліжко, бамбетель, стіл, куфер, полиця для тарілок та інших речей, по дві лави і ще кілька більших і менших стільців. У коморах зберігали інструмент, збіжжя, бочку із соленою капустою й інші продукти та речі.
В одних сінях стояли жорна, на яких мололи зерно, в інших - ступа, на якій "опихали" просо на пшоно та пшеницю на кутю. У стодолі ще були січкарня, на якій різали солому та стебла кукурудзи, а також терлиця та щітка, при допомозі яких виготовляли волокно. Куделя, веретено і мотовило знаходились у коморі. У куфрі зберігали одяг, намисто та інші цінні речі. На печі час від часу спали, переважно діти.
За Австрії хати були курними (без комина). Одна така хата протрималась до 50-х років ХХ століття (ФОТО – 22,23). |
Роздоріжжя