На початку XX ст. появилась можливість емігрувати в декілька країн у пошуках кращої долі (хоч не завжди вона була кращою). При Австрії люди жили заможніше, і тому не було гострої потреби емігрувати. Наприклад, у Леопольда Бернатовича було три сини. Двох він міг забезпечити роботою, а третьому, наймолодшому Миколі, порекомендував їхати до США. Микола вирішив спочатку одружитись, щоб мати жінку галичанку. В еміграції в нього народилося троє дітей. Наймолодша з них приїжджала у 1997 р. до Вовчинця, відвідала свою тітку Ксеню, тішилася, що змогла побувати в рідних місцях своїх батьків.
Біля десятка людей емігрували в 20-ті рр. XX ст., оскільки в цей час жити ставало щораз важче. Одні виїздили на постійне місце проживання, а інші - на тимчасово, заробити гроші.
На постійно виїхали Василь Масник та Іван Ворона (до США 1925 р. ), а Михайло Веретко і Михайло Малярук подалися до Аргентини (1927); Андрій Новицький виїхав до Чехословаччини, де він раніше вивчився на інженера, а Михайло Николюк - до США в 1937 р. Він також приїздив до Вовчинця в 1995 р. (висилав посилки). В 1922 р. до Франції виїхала Анастасія Луцик, але в 1929 р. повернулася до Вовчинця. Ілько Світний виїхав до США на кілька років (1925-1928), щоб заробити грошей і розрахуватися з боргами. Йосип Новицький був розумний і здібний хлопець, закінчив Львівський університет. У 1944 р. він емігрував до США через Німеччину. У 1991 р. у Вовчинці побувала донька Гната Хоткевича Галина (приїжджала із Франції на конгрес писанкарів), 28 серпня 2001 р. - донька М. Малярука Ярослава.
Отже, хоч за польською конституцією поляки і українці мали однакові права, українцям обіцяли автономію, насправді існувала дискримінація українців, найбільше щодо здобуття вищої освіти та наукових звань. Перші два роки (1919 і 1920) багато українців було репресовано (мали місце побиття, катування і вбивства, особливо січових стрільців). У 1930 р. відбулись погроми українських культурних центрів, зокрема "Просвіти". Митрополит Андрей Шептицький навіть вилітав до Організації Об'єднаних Націй зі скаргою на польські погроми. Також поляки дуже активізувались проти українців у 1939 р. |
Роздоріжжя