Відчувши більшу свободу, ніж при шляхетській Польщі, українці почали пробуджуватись, плекати національну свідомість і патріотичні почуття. Однак для боротьби необхідно було навчити їх відстоювати свої права , згуртовуватись навколо національної ідеї, "Просвіти", яка вперше була заснована в Галичині у 1868 р.
Вовчинецькі люди мріяли мати "Просвіту", але для цього необхідне було приміщення, а його не було. Вона була заснована після того, як Михайло Дебенко, активіст і патріот села, погодився надати для “Просвіти” свою шопу (стодолу).
21 квітня 1896 року були скликані організаційні збори, на яких вирішили прийняти статут "Просвіти", а на Зелені Свята провести загальні збори селян. Статут був прийнятий 23 квітня 1896 року за п. № 1302. Обрано її керівний склад з десяти осіб:

1. Слизюк Антоній (згодом Слижук)
2. Веретко Ілля
3. Дашкевич Михайло
4. Дебенко Михайло
5. ФащукВасиль
6. Бугай Іван
7. Веретко Василь
8. Борисюк Григорій
9. Кавака Михайло
10. Веретко Семен

На відкриття читальні "Просвіти" 4 червня 1896 р. були запрошені виділові Станиславівської філії "Просвіти" та станиславівська інтелігенція.
З промовами виступили "доктор М. Коцюба і пан Масляк, а пан Мостович пояснив статут "Просвіти" (всі троє зі Станиславова). В члени "Просвіти" тоді записалось 58 осіб. Головою було обрано пароха і радника Івана Городиського; Р. Веретко - заступник голови, М. Дебенко - секретар, А. Слизюк - скарбник, І. Веретко - бібліотекар, а В. Веретко та М. Дашкевич - виділові.
Великими прихильниками "Просвіти" були місцевий учитель (І. Вихованець або І. Рудакевич - В. В. ) та начальник громади.
Про заснування читальні у Вовчинці і її діяльність надсилались звіти до Львова за адресою:
Товариство "Просвіти" у Львові , вулиця Вірменська, 27.
За названою адресою був направлений список замовлених книжок на висланому зі Львова друкованому бланку (замовлено приблизно 2/3 із рекомендованих).
Нижче подається перелік замовлених книг і їх вартість у кронах

Назви книжок	Їх вартість в кронах
Перекотиполе	8
Життя чесного чоловіка	10
ХІІ пісень св. Миколаю	5
"Мотиль", читанка для руського народу	10
Старий Вифлеєм Н. Устияновича	10
Роскази про небо і землю	12
Роскази про сили природи І і ІІ чч.	по 10
Вексель і лихва - наша біда	12
Оповідання о життю св. Бориса і Гліба	10
Житє Т. Шевченка	14
Повісті для дітей	15
Що таке провізоторія?	8
Сестра. Оповіданє М. Вовчка	5
Байки Павла Свого	12
Трийцять літ тверезости (не виписано)	14
Вінок	8
Нива	10
Исторія Руси: ч І - 15 кр., ч. ІІ - 13 кр, ІІІ і ІУ-по 18 кр. і ч VI – 16 кр.	Разом 62
Звірята шкодні і пожиточні	32
На досвідках	12
Житє св. Кирила і Методія	12
Рогата худоба	35
Житє св. великомученика лікаря Пантелеймона	10
Про живоплоти і ліси	10
Вельямін Франклін	6
Дрібна птиця господарська	10
Відкриття Америки	12
Оповіданє про рослини О. Степовика	30
Про хованє свиней	30
Маркіянъ Шашкевич. Про його житє і пісьма	18
Порадник лікарський о. Cелюха	15
Серед ледового моря. Василя Чайченка	15
Илюстрована исторыя Руси	50
Образи страстей Ісуса Христа	10
Іван Котляревський. В. Чайченка	10
Лікар Ісаак	10
Житя хліборобов	10
чч. 141-144, 146 - 163 (мабуть, часопис)
Деякі книжки "Просвіта" дістала даром чч. 166-179. "Гайдамаки"
Маруся Квітки -Основ'яненка

Далі згадується про книжки шкільні та молитовні (не вказано, які і скільки) чч. 167-189; 184, 185.

Рідна скрипка	25
Рідний дзвіночок, дільники	25
Календар 1881	35
Календар 1896	35
Наука і товариство	25
Додаток до "Батьківщини" 1
Некомплектні "Батьківщина", р. Y, XYI
Некомплектні "Читальні" ,р. II, III

Всіх книг - 77 на загальну вартість 12 зл. р. 82 кр.
За додатком двох річників "Батьківщина" і двох "Читальні" звернувся за дорученням товариства ім. Т.Шевченка д-р Михайло Коцюба - голова філії товариства "Просвіти".
Наступний звіт за 6 липня 1896 р. малозрозумілий. У ньому секретар згадує про різні недоліки щодо позичкової каси, говорить, що слід подбати про нове покоління, організувати Товариство тверезості, що час покидати корчму, що треба оберігатись лихварів, відродити громаду, притримуватись народної торгівлі, охороняти будинки від вогню, що багато пропадає народного майна, яке йде ріками. Також подана квитанція за оплату преси на 2 зл. р. 50 кр. та перелік видатків на газети "Читальня" і "Батьківщина", на твори Руського Товариства Педагогічного і "Звіринець", забавки, кн. "Робінзон Крузо", казки та давні пісні.
У наступному звіті за 12 травня 1897 р. повідомляється:
Читальня "Просвіти" немає власного дому (поки що знаходиться в хаті М. Дебенка).
Сходи відбуваються під доглядом М. Веретка.
Загальне число книжок - 244.
В дар одержано 170 книжок і кілька річників.
За час існування "Просвіти" відбулось 39 відчитів.
У 1897 р. до виділу належать С. Веретко, М. Дебенко, А. Слизюк, І. Веретко, В. Веретко, М. Дашкевич. І. Городиський виїхав на іншу парафію. Сказано, що комісар закликав селян відмовитись від "Просвіти", а "хруні дуріють в селі" (Хрунями тоді називали осіб, які діяли на догоду гнобителям, урядникам і на шкоду національним інтересам - В. В. ).
У звіті за 9 червня 1897 р. говориться, що членські внески "Просвіти" складають 50 кр. на рік. Членами є 44 чоловіки і 19 жінок, з них письменних - 51, а неписьменних - 12, наявних книжок - 250, а визичених - 154. Читальня ще міститься в хаті М. Дебенка, ч. 82. Опір читальні ставить громадський уряд. Голова і секретар мусять часто йти жалітися до Станиславова.
Звіт за 1898 рік, ч. 3360:
Число членів - 71, з них чоловіків - 59, а жінок - 3.
Загальний прихід - 12 зл. р. 94 кр. Розхід - 9 зл. р. 93 кр.
Наявних книжок - 293, а визичено - 45.
Найбільше люди читають книжки: "Про панщину", про І. Франка, "Свобода". "Руське слово" геть вигнали з читальні. Просвітяни Вовчинця замовили каучукову печатку.
Звіт за 1900 рік:
Кількість книжок - 306, з них позичено 212. Читають про Б.Хмельницького, "Бразілійський гаразд", "Русь-Україна", "Спартак", "Забобони і ворожбитство" та ін.
11 листопада заснована крамниця з капіталом 100 зл. р. Загальний річний прихід - 760 зл. р., а розхід - 396 зл. р. Різниця виплачена за борги, затрачені на будову дому. Каса працювала нормально, поки до неї не добрався піп (Ф. Решетилович - В. В. ). Тому люди затримували у себе гроші.
"Треба віддати борг мазурам".
30 червня відбулись загальні збори "Січі" , "від котрої хруні і ляхи дуже не раді, що козацька кров в нас не вигасла".
Передбачалось збудувати свій дім із зображенням герба Руси і написати золотими буквами: “Дім Читальня “Просвіти”.
У середині помістити 20 образів руських князів, гетьманів, козаків.
На квитанції з правого боку ставився відбиток печатки, з лівого - портрет Шевченка (а згодом і його хати) і підпис - С. Веретко.
Звіт за 1902 рік:
Зверхність виділова не хоче скликати зборів.
Зверхність читальні застаріла.
Виникла боротьба між членами "Просвіти".
Григорій Писаній - на посаді крамаря, а М. Дебенко – секретар, який просить прислати взірець “О поданє каси без відсотків”.
Читальня купує план (земельну ділянку) під будову читальні. Має уже дерево.
На крамаря була заведена судова справа за розтрату 290 зл. р. Керівництво "Просвіти" хотіло залагодити цю справу.
Звернення до Львівського товариства "Просвіти":
"Просимо зняти В. Фащука з керівного складу "Просвіти" і назначити на його місце Семена Новіцького. Просим вислати новий статут "Січі", ілюстрацію Б. Хмельницького, М. Шашкевича, книжки "Хмельницький - політик", "Тарас Бульба", "Гайдамаки", "Австрія чи Польща", "Дикарі", люстрацію читальні "Просвіти"
Звіт за 1904 рік:
1.Читальня має склеп (крамницю) і позичкову касу.
2. Через кілька шахраїв приходиться упадати.
Збори 1906 року.

1. До Вовчинця для розбору різних справ прибув д-р В. Янович.
2. Рух приупав. М. Дебенко став головою, С. Веретко - заступником, Никола Мокляк - писар, В. Фащук - бібліотекар, Г. Борисюк і Федь Веретко - заступники голови,

Звіт за 1906 рік:

1. Виділ новий придбав власну хату.
2. Довг читальні - 533 зл. р. 67 крон, конфіскований крам повернуто. Бібліотека упорядкована 30 книжками. Членів "Просвіти" - 63.

Звіт за 1907 рік (31. 04):

1. У "Просвіти" є власна хата.
2. Членів "Просвіти" - 50, книжок - 350.
3. Товариства Качковського (проросійського) немає.
4. Заснована польська спілка "Осьва людова".
5. Є школа "людова", в якій викладають руську (українську) мову.
6. На загальних зборах обрано керівників і делегацію до Львова.

Більше повідомлень до кінця правління Австро-Угорщини немає.
При Польщі “Просвіта” відновила свою роботу після будівництва нової читальні (1927). За словами Василя Галущака, 1908 р. н., дерево на читальню привозили з лісу М. Вихованець та М. Федорів, а також люди носили на плечах.
Читальня "Просвіти" стала осередком радикальної партії, існуючих товариств та гуртків.
Першим головою "Просвіти" був о. В. Бабин, а секретарем - Михайло Дебенко.
До цієї читальні перенесли уцілілі книжки і почали закуповувати нові та газети.
Звіт від 4 червня 1931 р.:

1. Проведено великих гучних читань –10.
2. Проведено викладів (лекцій) - 4.
3. Проведено виставок - 2.
4. Проведено фестинів - 2.

Доктор Петрунів зачитав реферат на тему "Економіка "Просвіти".
Касовий прихід складав 75 зл. р. 20 кр., а розхід - 61 зл. р. 50 кр. [15].
Поданий другий звіт "Просвіти" за 7 лютого 1932 р.:
Головою "Просвіти" обрано Антона Світного, заступником - Є. Ґісовського, а секретарем - Григорія Гусіра.
Скарбник - Григорій Храбатин;
бібліотекар - Пилип Галущак;
відповідальний за господарство - Василь Бугай;
член виділу - Михайло Галько;
перший заступник голови - Дмитро Веретко;
другий заступник - Григорій Бугай;
третій заступник - Григорій Возняк.
До складу ревізійної комісії увійшли Семен Веретко, М. Витвицький та Василь Кавака. Лекції читав проф. Петрунів
Драматичний (аматорський) гурток очолив М. Галько.

1. За 1932 рік проведено 4 вистави.
2. Зорганізовано хор під керівництвом Йосипа Новогродського.
3. Продовжив свою діяльність оркестр під керівництвом М. Витвицького.
4. Товариств "Соколи" і "Луг" не було.
5. Школа утраквістична.
6. Вартість збудованої читальні "Просвіти" - 1500 зл. р.

На цьому звітність товариства "Просвіти" Вовчинця перед Львівським центральним товариством закінчена, хоч вона функціонувала до 1939 р.
Діяльність цього товариства була багатосторонньою, і тому варто зупинитись більш детально на деяких її аспектах. Заслуговує на увагу діяльність хору, яким керував Й. Новогродський. (ФОТО – 5)
Спілка "Сільський господар" об'єднувала чоловіків, які навчались раціонально господарювати. Нею керував Антон Світний. Душею Союзу українок були Маланка Галущак та Марія Витвицька, які навчали жінок раціонально господарювати [16]. (ФОТО – 6) . При читальні було засноване Товариство тверезості (під керівництвом теж Маланки Галущак), члени якого присягали або зовсім не пити спиртних напоїв, або дуже обмежувати їх вживання. Часто весілля обходилось при одній пляшці горілки. Завдяки цьому товариству "повщухали пиятики і бійки". Колишні забіяки перейшли з корчми на спортивний майдан і грали у вовчинецькому клубі "Каменярі". Один із членів цього клубу - Йосип Навицький згодом грав в "Україні" - Львів, "Пролом" - Станиславів, "Сян" - Перемишль, а потім був тренером і журналістом [17].
Згаданий вище драматичний гурток поставив п'єси "Пошились в дурні", "Наталка Полтавка", "Розумний і дурень", "Шумі, Маріца", "Невольник" та ін. [18]. (ФОТО 7)
У той час був заснований і танцювальний гурток, яким керував Йосип Бернатович.
Вовчинецький оркестр славився високомистецьким виконанням різних музичних творів як у Вовчинці, так і за його межами: у Станиславові, в тому числі в "Соколі", в Богородчанах, Княгинині, Софіївці та ін. (ФОТО 8,9).
При "Просвіті" діяв і дитячий гурток "Доріст", до якого були залучені підлітки віком 5-8 років. Вони займались спортивними вправами, танцями, різними іграми, здобували початкову освіту. Дітям передплачували дуже цікавий журнал "Дзвіночок".
У читальні "Просвіти" виступали з доповідями на різні теми вчені, діячі культури, студенти ґімназій, а також здібний декламатор Григорій Бугай.
На двох спортивних майданчиках - За мазурами (Занитеча) та в Саймах, крім футбольних матчів, відбувались фестини, на яких проводились різні розваги та ігри. Запам'яталося, як учасники цього дійства закидали вудку до крамниці і "ловили" на гачок різний дрібний товар. Відбувались перегони в мішках, із зав’язаними очима розбивання підвішених горшків, перетягування каната, спроба добратися до товару по гладкому стовпі, розігрування лотереї. Тут відбувались і спортивно-розважальні вправи: жінки робили їх з серпами, а чоловіки - з граблями, вилами, косами.. .
На фестинах грала троїста і оркестрова музика.
Крім газети "Наш прапор", селяни передплачували "Українські вісті", "Народна справа - господарська", "Діло" та газету "На переломі".
Поляки і жиди вбачали у “Просвіті” велику загрозу для своїх інтересів, тому старались задушити її як ззовні, так і зсередини, провокуючи між її членами різні чвари, а обраного голову О. Городиського відправили на іншу парафію. Але в “Просвіті” були і стійкі патріоти (М. Дебенко, С. Веретко, Г. Борисюк), які не піддавалися на ніякі провокації.
На основі звітів “Просвіти” можна зробити висновок, що свобода здобувалась у жорстокій боротьбі і дуже повільно. Люди почали прозрівати, більш раціонально працювати, менше відвідувати шинки та корчми.