Найбільше Вовчинець був поєднаний із Станиславовом. У ньому вовчинецькі люди наймались на роботу, з ним налагоджували торговельні стосунки, політичні, культурні та спортивні зв'язки. При Польщі жовніри із Вовчинця ходили пішки на стрільбище, що знаходилось між Саймами і горою на лівому березі Бистриці.
Вовчинецькі хлопці ходили до Станиславова до школи (на Гірку), деякі - до "Рідної школи", а також до ґімназії. Старші люди не були байдужими до політичного життя, яке вирувало у Станиславові, бували на зібраннях, мистецьких заходах у будинку “Сокіл”. Авторові запам'ятались художньо-спортивні виступи дівчат навколишніх сіл на станиславівському стадіоні (за парком). Приємне враження робило і те, що дівчата кожного села відрізнялися своїм святковим одностроєм.