Україна здобула незалежність внаслідок глибокої загальної кризи СРСР в кінці ХХ ст.

Про це досить грунтовно написано в книжці А.Жуковського і О.Суптельного "Нарис історії України" [1]. З висвітленими тут подіями співпадає пророцтво Івана Богослова: "Звірина, яку бачив я, була - і немає, і має вийти з безодні - і піде вона на погибель" (17:8). Під терміном "звірина" слід розуміти СРСР на чолі з компартією. Після ГКЧП цієї звірини не стало, але компартія досить швидко зуміла легалізуватись, тобто вийти з підпілля (з безодні) і має велику владу в Росії, Білорусії, Молдові й Україні. Подих цієї "звірини" ми відчуваємо повсякчас. Такими подіями стали 9 березня 2001 (усунення від влади Ющенка) та вибори і розподіл керівних посад у Верховній Раді (2002).

З 1991 до 1993 р. головою сільради був Пагулич Василь Володимирович, а секретарем Марія Хлібкевич. З 1994 до 2001 р. головував Бажан Ярослав Григорович. Обидва впорядковували цвинтар, доклали зусиль до створення символічної могили борцям за волю України. З квітня 2002 р. головою став Назар Михайло Мирославович.