Основним видом занять у Вовчинці залишилось землеробство. При радянській владі колгосп та радгосп мали мало землі, оскільки значну її частину на горі зайняла племінна станція. Після досягнення незалежності радгосп розпався і його землі наділили селянам. Частину поля на горі вдалось відокремити від племінної станції, 30 га з якого Я.Бажан залучив до фонду сільської ради.
Значну кількість близьких до села полів забрало місто під забудови та дачі.
Як уже було сказано, при Австрії всього орного поля було 894 мг, або 495 га. Тепер його є 554 га. Збільшення орного поля здійснено за рахунок болотистих земель та розорення частини пасовищ. Загальна площа сучасного Вовчинця складає 973 га. Дороги займають 11 га, дачні ділянки - 37 га, сінокоси - 50 га та неужитки - 54 га.
У селі нараховується 699 житлових будинків.
Хоч кількість мешканців Вовчинця дещо скоротилась, все ж у містах працює 678 осіб, за кордон на заробітки виїхала 131.
Для будівництва житла бажаючим впродовж кількох років надавались земельні ділянки в південно - східній частині села. До 2000-го року наділено 261 ділянку, побудовано більше десятка нових будинків.
За головування В. Пагулича заасфальтовано дві вулиці - С. Височана та Г.Гайдея, продовжувалась роздача селянам орної землі та землі під забудову. Він привіз зі Львова (з ЦДІАЛ) кілька карт, виготовлених у 1848 р. На їх основі мав намір повернути вовчинецькі землі, відокремлені радянською владою. При головуванні Я. Бажана газифіковано Курисівку. В 1997 р. поновлено асфальт на головній вулиці. В 2000 - му на місці колишньої гіпсярки побудований цех для розрізування дерева за новою технологією, підведено електричний струм для нової забудови. Були замінені два мости, зруйновані потоком 1, врегульована течія ріки Бистриці та виконані інші роботи. Кожен рік Я. Бажан організовував відзначення пам’ятних дат та виступи спортивних команд, переважно футболістів.