У цей день збігається релігійне свято з дохрисиянським Купало (Купайло). Купало - це бог літнього сонцестояння, а також солом"яне опудало, яке топили, закопували в землю або спалювали. Хлопці і дічата скакали через вогонь. Привабливішим було дійство виплітання дівчатами вінків із квітів і кидання їх на воду. Якщо вінок тонув, то його власниця мала б не вийти заміж. До котрого берега підпливав вінок, з того боку мав прийти жених.
Поступово звичай скакання через вогонь почав занепадати. Залишився в основному ритуал збирання зілля, кидання на воду вінків та деякі пісні і хороводи, наприклад, пісня випровадження русалки:

Ой на Івана, ой на Купала
Красна дівчина зілля копала,
Квіти збирала, віночки плела,
 Далі водою їх пускала.
Плинь, віночку, по синій хвилі,
Поплинь, віночку, де живе милий!...

У спадщину від цього свята залишилось ще кілька гарних старих пісень. У Вовчинці свято Івана Купала мало прижилось. Воно відзначається непостійно.