Напередодні Богоявлення (18 січня) відбувалася пісна вечеря, подібно як шостого січня. Перед вечерею господар кропив свяченою водою подвір'я та всі приміщення (ззовні та з зсередини). Не кроплять тільки свиней і курей.
Вода, посвячена в цей день, вважається більш помічною, ніж 19 січня. Господиня або одна з дівчат малювала рідким тістом хрестики на всіх дверях і воротах. Перед вечерею господар знову запалював свічку і віншував родину: "Віншую вас з щастям, здоров' ям, з цим Святим Вечером, щоб ми ці свята провели в щасті і здоров'ї та других дочекалися, щоб ми прожили до ста літ, поки Господь Бог назначить вік!". Кутю ставили в той же вінок із сіна, що й шостого січня. В цей вечір діти приходили щедрувати. Учасники вертепу ходили з зіркою, яка світилась і крутилась.
На наступний день до схід сонця йшли до церкви на Службу Божу. Після її закінчення усі йшли з процесією до ріки, де заздалегідь була прорубана ополонка, а біля неї стояв хрест із льоду. Після посвячення води люди набирали її і розходились по домівках. Снідали всі разом, починаючи із щойно посвяченої води. Воду п'ють по старшинству (від найстаршого до наймолодшого).
Після Йордану священик ходив зі свяченою водою і кропив нею хати. Дітям він роздавав образки релігійного змісту.
Після двадцятого січня виносили і обмолочували "дідуха". Зерно давали курям, щоб були здорові, а солому "дідуха" та сіно - худобі, щоб також була здорова.