Вовчинець - між горою і містом село

До мистецтва належить багато видів діяльності людини.
Так, Дебенко Михайло Іванович створив мініатюрну церкву, досить мистецьки зроблену, яка символізувала справжню. Біля неї люди могли проводити релігійні обряди. Витвором мистецтва стала Вовчинецька церква, збудована в 1865 р. Досить гарно зроблено було два пам'ятні хрести, поставлені в знак скасування панщини. Мистецьки був збудований фільварок з цегли, закладені сад біля фільварку, парк і штучно створене озеро з альтанкою біля нього. Просвітяни мріяли гарно обладнати читальню "Просвіти".
У 20-30-ті роки XX ст. мистецтво набуло більш широких масштабів. Люди почали гарно одягатися, вишивати сорочки, рушники, фартухи, прикрашаючи останні металевими нитками та блискучими кружечками. В кімнатах на полиці ставили гарні та привабливі тарілки. Де в кого були в хатах картини. Так, в Івана Зрайка була картина, на якій зображений колодязь, а поряд з ним - дівчина, що брала воду, та козак з конем.
Мистецьким способом робили куфри, окуті художнім металом.
Петро Дебенко умів вирізьблювати різні орнаменти на рамках для картин та образів. Вовчинецькі музиканти володіли мистецтвом гарно виконувати музичні мелодії. Мистецтво проглядалось у виступах хору, театрального гуртка, в проведенні фестинів, в спортивно-художніх виступах хлопців та дівчат.
При радянській владі мистецтво занепало. Тоді було все заполітизовано. Тільки в останні роки радянської влади воно почало потрохи відроджуватись. Переважно відроджувалась вишивка і художня самодіяльність.
Після досягнення нашої незалежності відкрилась можливість вільно вибирати собі вид занять, в тому числі пов'язаних із мистецтвом. У цей час мистецьки оздоблене підніжжя пам'ятника Шевченкові, упорядкований цвинтар. На горі поставлений гарний хрест на пам'ять про загибель Євгена Коновальця, створена символічна могила борцям за волю України, будуються добротні будинки.
У Вовчинці поселився дуже здібний народний умілець В’ячеслав Крецул. Він виготовив багато виробів із дерева, глини та інших матеріалів. Автор встиг сфотографувати більшість із них, коли вони ще знаходились у його майстерні. В’ячеслав також розуміється в знахарській справі: збирає лікарські рослини і лікує людей [3].