 Возняк Василь Іванович народився в селі Вовчинці. У 1926 р. закінчив там п’ять класів публічної "вселюдної школи", а далі навчався в шостому класі "Рідної школи" у Станиславові. При радянській владі (1939 – 1941) закінчив 7 класів школи № 2. При німцях він працював учнем, а згодом помічником слюсаря в одній із фабрик в Станіславі (1942 - 1944). У 1944 р. два тижні перебував в УПА, а потім був у радянському полоні і під слідством НКВС. З 1948 до 1951 р. працював у залізничній санепідемстанції і паралельно навчався у вечірній школі робітничої молоді. Згодом був студентом хімічного факультету Чернівецького державного університету (1951 - 1956). Кілька років працював викладачем хімії та біології у середній школі, а опісля - інженером ремзаводу. З часом він - вузівський працівник: старший лаборант Івано-Франківського філіалу Львівсько політехнічного інституту, викладач Івано-Франківського педагогічного інституту та асистент і старший викладач Івано-Франківського медичного інституту. З 1957 р одружений. У 1974 р. закінчив економічне відділення вечірнього університету. П’ять років був відповідальним за раціоналізаторську роботу на кафедрі хімії, де він працював, і одночасно секретарем винахідництва і раціоналізації ІФМІ. З 1983 р. готував підручник - практикум зі всього курсу загальної хімії для студентів, написав 80% його. Возняк був присутній на багатьох подіях, що мають історичне значення. Після виходу на пенсію (1987) не сидів, склавши руки, а почав збирати газетні статті з історії, політики, мистецтва та про цікаві і надзвичайні події. Все це стало в пригоді, коли він вирішив написати історію свого рід |
