За деякими припущеннями, селяни Вовчинця користувались руським правом приблизно 100 років після поселення.
За архівними даними, у ХV ст. в небезпечне місце - "Вовчинець" прибув польський пан, який найняв батраків для будівництва фільварку, котрі з часом тут же поселилися, поклавши початок виникнення села. Вважалось, що с. Вовчинець було засноване в 1473 р. [7].
Але це твердження є маловірогідним. Фактично пан прибув не в дике місце, а в поселення і осів у ньому за допомогою сили. Якщо цей пан і найняв батраків, то вони не були першими поселенцями. Думка про те, що польський пан прибув у Вовчинець у ХУ ст., є дуже неточною. Можливо, дата 1473 р. є датою поселення у Вовчинці польського пана. Фільварок був збудований у Вовчинці з метою запровадження тут панщини.
Найбільш вірогідно, що цим паном був дід або батько Якова Потоцького, оскільки відомо, що у 1598 р. це село належало Я. Потоцькому [8]. Після смерті Якова у 1615 р. Вовчинець разом з шістьма іншими селами перейшов до Миколи Потоцького. Він був одружений зі Святославою Раєцькою. Микола вів товариський спосіб життя, часто бував на весіллях та кумом на хрестинах своїх козаків, його навідували брати Андрій і Ревера зі Станиславова. Коли турки напали на Кам'янець-Подільський (1666), Микола не зорганізував загін на допомогу в його обороні, за що на сеймі його звинуватили у зраді, і він змушений був виїхати - спочатку до Литви, а згодом у свій маєток у с. Стрільці на Волині.
Після смерті Миколи (1680) викликана комісія призначила маєток його братові - Домінікові, але Святослава оскаржила це рішення, і маєток передали їй [9].
Часті військові переходи спустошили декілька сіл, що належали Святославі. Згодом вона зрозуміла, що не в силі справитися з утриманням маєтку, і продала його Станіславу Яблонському за 499 тис.400 злотих.
Вовчинецьким людям, як і іншим селянам, нелегко було переносити панщизняне ярмо. Вони також терпіли від нападів татар, інфекційних хвороб та голоду. Великий голод був у 1571-му, що повторився в 1647-1649 рр.
Відомо, що і у Вовчинці не мирилися з панщизняним гнітом. Так, 4 квітня 1655 р. його мешканці під проводом сільського отамана Лазаря Михайловича вчинили збройний напад на двір (тобто фільварок - В. В.) шляхтича Гуменського (орендатора)[10].
Наведені вище дані показують, що із самого початку Вовчинець був у власності відомих магнатів Потоцьких і Яблонських. Після заснування поряд з Вовчинцем Станиславова життя селян поступово пов'язувалось із містом, де вони могли торгувати і найматись на роботу.